Правові наслідки відмови від прийняття спадщини

Багато спадкоємців не розрізняють відмову від спадщини та неприйняття спадщини, не знають як відмовитися від спадщини, вважають, що якщо нічого не робити, то автоматично відбувається відмова. Багато в чому все це обумовлено не лише незнанням законів, а й їхньою заплутаністю, різною практикою застосування у різних регіонах та нотаріальних конторах України. Хоча наслідки відмови від спадщини багато в чому схожі на її неприйняття — право на спадкування отримують інші спадкоємці, або спадщина може стати виморочною і перейти у власність територіальної громади, все ж є деякі відмінності в цих поняттях.

Відмова від спадщини завжди має на увазі активні дії спадкоємця, а саме подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяви про відмову від спадщини. І тут важливо пам’ятати, що відповідно до ч.1 ст. 1273 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України відмова від спадщини можлива лише протягом строку для її прийняття (за загальним правилом це шість місяців). Крім того, як неможливе часткове прийняття спадщини, так і не можлива часткова відмова від нього.

Неприйняття спадщини це, навпаки, майже завжди пасивні дії (бездіяльність). У разі спадкоємець не вчиняє передбачених законом дій (чи вчиняє лише непередбачені дії) прийняття спадщини, унаслідок чого не успадковує після померлого. Так, згідно із ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не подав заяву про його прийняття, він вважається таким, що не прийняв спадщину.

Наслідки відмови від прийняття спадщини.
Можливі різні ситуації, за яких відбувається відмова від прийняття спадщини, тому розглянемо кожну з них окремо.

Заповітом було охоплено все або частину майна спадкодавця. Всі вказані у заповіті спадкоємці відмовилися від прийняття спадщини за заповітом.
У даному випадку право на спадкування за законом всього майна отримають спадкоємці померлого в порядку встановленої черговості, у тому числі вказані у заповіті спадкоємці, але відмовилися. >

Заповітом було охоплено все майно спадкодавця. Від прийняття спадщини відмовився один із кількох спадкоємців.
У цьому випадку застосовується норма частини першої статті 1275 ЦК України, згідно з якою частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом та розподіляється між ними порівну.

Заповітом було охоплено частину майна. Один із зазначених у заповіті спадкоємців відмовився від прийняття спадщини.
У такому разі належна спадкоємцю, що відмовилася, частка успадковуватиметься іншими спадкоємцями за заповітом. Частина майна, яка не була охоплена заповітом, успадковується згідно із законом у порядку черговості спадкоємцями померлого, у тому числі тим, що відмовився від спадщини за заповітом.

Заповіт відсутній або визнаний недійсним. Від прийняття спадщини відмовляється один із спадкоємців за законом.
У цьому випадку право на спадкування частки спадкоємця, що відмовився, отримують інші спадкоємці з цієї ж черги спадкування і частка спадкоємця, що відмовився, розподіляється між ними порівну.

Заповіт відсутній або визнаний недійсним. Всі спадкоємці за заповітом та законом відмовилися від прийняття спадщини.
У цьому випадку через рік після смерті орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини виморочною. За рішенням суду спадщина переходить у власність територіальної громади.

Винятки з правил щодо відмови від спадщини:

• заповідач у заповіті вказав (підпризначив) іншого спадкоємця, який успадковує у разі відмови (спадкова субституція);
• спадкоємець за заповітом відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом;
>
• спадкоємець за законом відмовився від спадщини на користь будь-якого іншого спадкоємця з будь-якої черги.