Спадкування за заповітом в Україні

Ця стаття є продовженням циклу статей про спадкування в Україні, написаних зрозумілою мовою юристами для не юристів.

Спадкування за заповітом одна із двох можливих видів (способів) успадкування. При складанні заповіту у спадкодавця набагато більше варіантів як визначити долю свого майна після смерті, ніж коли заповіт не складається і спадок передається за законом. Не зрячи Цивільним кодексом України заповіт визначається як особисте розпорядження на випадок своєї смерті.

Ключова відмінність успадкування за заповітом від успадкування згідно із законом — це можливість вибору спадкодавцем (заповідачем) осіб, до яких перейдуть права на спадкове майно та визначення переліку такого майна. Крім того, у заповіті можна передбачити не тільки перехід права власності, а й перехід права користування конкретним майном (так звана заповідальна відмова).

Заповідач може вказати у заповіті будь-якої людини, прізвище, ім’я та по батькові якого йому відомі, або навіть підприємство. При цьому якщо спадкоємцем є далекий родич, то при вказівці його в заповіті краще не вказувати на наявність родинних зв’язків. Потім при оформленні спадщини йому не доведеться підтверджувати спорідненість і, відповідно, не буде проблем із оформленням спадщини.

Також у заповіті можуть бути обумовлені умови, за яких у осіб, зазначених у заповіті виникає право на спадкування (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, здобуття освіти, народження дитини тощо)

Також не рідкісні випадки, коли спадкоємець за заповітом помирає раніше заповідача або з якихось причин не приймає спадщину. Тому законодавством передбачено право заповідача визначити іншу особу, яка буде спадкоємцем у разі смерті «основного» спадкоємця (підпризначити спадкоємця).

Законодавець має право зберегти в таємниці не лише текст заповіту, а й сам факт його складання. Для таких випадків передбачено секретний заповіт, що засвідчується нотаріусом без ознайомлення з його текстом.

Незважаючи на широкі права, що надаються заповідачу щодо визначення кола спадкоємців та успадкованого майна, Цивільний кодекс України захищає права неповнолітніх, непрацездатних спадкоємців першої черги згідно із законом. Для них передбачена обов’язкова частина у спадщині у розмірі половини належного їм згідно із законом, незалежно від змісту заповіту.

Враховуючи свободу волі заповідача після його смерті багато спадкоємців часто не згодні з тим, як померлий визначив долю спадкового майна. Наслідком цього є величезна кількість судових справ про заперечення заповітів. Але лише деякі з них закінчуються позитивно для позивачів.
Запишіться на консультацію до адвоката у спадкових справах