Правові наслідки неприйняття спадщини
Можливі різні ситуації, за яких спадщина не приймається спадкоємцями, тому розглянемо кожну з них окремо.
Заповітом було охоплено все або частину майна спадкодавця. Усі (один чи кілька) вказані у заповіті спадкоємці не прийняли спадщину.
У цьому випадку згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування за законом всього майна померлого одержують інші спадкоємці померлого згідно з черговістю (ст.ст. 1261-1265 ЦК України).
Заповітом було охоплено все майно спадкодавця. Один із кількох спадкоємців за заповітом не прийняв спадщину.
Ця ситуація в Україні (на відміну від Російської федерації, наприклад) не врегульована законодавством, тому зазвичай вирішується судом. Водночас судова практика вже виробила певні правила на такий випадок, які знайшли своє відображення у пункті 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про успадкування», де сказано таке:
« За наявності заповіту на все майно правило частини другої статті 1223 ЦК застосовується у разі неприйняття спадщини або відмови від спадщини всіма спадкоємцями за заповітом. У разі неприйняття спадщини або відмови від нього одним із спадкоємців за заповітом застосовується норма частини першої статті 1275 ЦК, згідно з якою частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.»
Тобто Верховний суд України пішов шляхом тлумачення норм та застосування аналогії закону.
Заповітом було охоплено частину майна. Один із кількох спадкоємців за заповітом не прийняв спадщину.
Аналогічно зазначеною вище ця ситуація зазвичай вирішується лише судом. Частка спадкоємця, що не прийняв спадщину за заповітом, розподіляється порівну між іншими спадкоємцями за заповітом. А не охоплене заповітом майно успадковується згідно із законом.
Заповіт відсутній або визнаний недійсним. Один із спадкоємців за законом не прийняв спадщину.
У цьому випадку право на успадкування належної йому частки отримують інші спадкоємці з цієї черги спадкування і ця частка розподіляється між ними порівну.
Заповіт відсутній або визнаний недійсним. Всі спадкоємці за заповітом та законом не прийняли спадщину.
У цьому випадку через рік після смерті орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини виморочною. За рішенням суду спадщина переходить у власність територіальної громади.
Винятком із зазначених правил про неприйняття спадщини є випадок, коли заповідач у заповіті вказав (підпризначив) іншого спадкоємця, який успадковує у разі неприйняття спадщини спадкоємцем за заповітом (спадкова субституція).
>